Ukrainian Bible

Psalms 118

Psalms

Return to Index

Chapter 119

1

 

 ¶ Блаженні непорочні в дорозі, що ходять Законом Господнім! 

 

 


2

 

 Блаженні, хто держить свідоцтва Його, хто шукає Його всім серцем, 

 

 


3

 

 і хто кривди не робить, хто ходить путями Його! 

 

 


4

 

 ¶ Ти видав накази Свої, щоб виконувати пильно. 

 

 


5

 

 Коли б же дороги мої були певні, щоб держатись Твоїх постанов, 

 

 


6

 

 не буду тоді засоромлений я, як буду дивитись на всі Твої заповіді! 

 

 


7

 

 ¶ Щирим серцем я буду Тебе прославляти, як навчуся законів Твоїх справедливих. 

 

 


8

 

 Я буду держатись Твоїх постанов, не кидай же зовсім мене! 

 

 


9

 

 ¶ Чим додержить юнак у чистоті свою стежку? Як держатиметься Твоїх слів! 

 

 


10

 

 ¶ Цілим серцем своїм я шукаю Тебе, не дай же мені заблудитися від Твоїх заповідей! 

 

 


11

 

 ¶ Я в серці своїм заховав Твоє слово, щоб мені не грішити проти Тебе. 

 

 


12

 

 ¶ Благословен єси, Господи, навчи мене постанов Своїх! 

 

 


13

 

 ¶ Устами своїми я розповідаю про всі присуди уст Твоїх. 

 

 


14

 

 З дороги свідоцтв Твоїх радію я, як маєтком великим. 

 

 


15

 

 Про накази Твої розмовлятиму я, і на стежки Твої буду дивитись. 

 

 


16

 

 Я буду радіти Твоїми постановами, слова Твого не забуду! 

 

 


17

 

 ¶ Своєму рабові пощасти, щоб я жив, і я буду держатися слова Твого! 

 

 


18

 

 ¶ Відкрий мої очі, і хай чуда Закону Твого я побачу! 

 

 


19

 

 ¶ На землі я приходько, Своїх заповідей не ховай Ти від мене! 

 

 


20

 

 ¶ Омліває душа моя з туги за Твоїми законами кожного часу... 

 

 


21

 

 ¶ Насварив Ти проклятих отих гордунів, що вхиляються від Твоїх заповідей. 

 

 


22

 

 ¶ Відверни Ти від мене зневагу та сором, бо держуся свідоцтв Твоїх я! 

 

 


23

 

 ¶ Теж вельможі сидять та на мене змовляються, та Твій раб про постанови Твої розмовляє, 

 

 


24

 

 ¶ і свідоцтва Твої то потіха моя, то для мене дорадники! 

 

 


25

 

 ¶ Душа моя гнеться до пороху, за словом Своїм оживи Ти мене! 

 

 


26

 

 ¶ Про дороги свої я казав, і почув Ти мене, навчи Ти мене постанов Своїх! 

 

 


27

 

 Дай мені розуміти дорогу наказів Твоїх, і про чуда Твої я звіщатиму. 

 

 


28

 

 ¶ Розпливає зо смутку душа моя, постав мене згідно зо словом Своїм! 

 

 


29

 

 Дорогу неправди від мене відсунь, і дай мені з ласки Своєї Закона! 

 

 


30

 

 ¶ Я вибрав путь правди, закони Твої біля себе поставив. 

 

 


31

 

 До свідоцтв Твоїх я приєднався, Господи, не посором же мене! 

 

 


32

 

 Буду бігти шляхом Твоїх заповідей, бо пошириш Ти серце моє. 

 

 


33

 

 ¶ Путь Своїх постанов покажи мені, Господи, і я буду держатись її до кінця! 

 

 


34

 

 Дай мені зрозуміти, і нехай я держуся Закону Твого, і всім серцем я буду триматись його! 

 

 


35

 

 ¶ Провадь мене стежкою Твоїх заповідей, бо в ній я знайшов уподобу. 

 

 


36

 

 Серце моє прихили до свідоцтв Твоїх, а не до користи. 

 

 


37

 

 ¶ Відверни мої очі, щоб марноти не бачили, на дорозі Своїй оживи Ти мене! 

 

 


38

 

 ¶ Для Свого раба сповни слово Своє, що на страх Твій воно. 

 

 


39

 

 ¶ Відверни Ти від мене зневагу, якої боюся, бо добрі закони Твої. 

 

 


40

 

 ¶ Ось я прагну наказів Твоїх, оживи мене правдою Своєю! 

 

 


41

 

 ¶ і хай зійде на мене, о Господи, милість Твоя, спасіння Твоє, згідно з словом Твоїм, 

 

 


42

 

 і нехай відповім я тому, хто словом ганьбить мене, бо надіюсь на слово Твоє! 

 

 


43

 

 ¶ і не відіймай з моїх уст слова правди ніколи, бо я жду Твоїх присудів! 

 

 


44

 

 А я буду держатися завжди Закону Твого, на вічні віки! 

 

 


45

 

 ¶ і буду ходити в широкості, бо наказів Твоїх я шукаю. 

 

 


46

 

 і буду я перед царями звіщати про свідоцтва Твої, й не зазнаю я сорому! 

 

 


47

 

 і буду я розкошувати Твоїми заповідями, бо їх полюбив, 

 

 


48

 

 і я руки свої простягну до Твоїх заповідей, бо їх полюбив, і буду роздумувати про Твої постанови! 

 

 


49

 

 ¶ Пам'ятай про те слово Своєму рабові, що його наказав Ти чекати мені. 

 

 


50

 

 ¶ Це розрада моя в моїм горі, як слово Твоє оживляє мене. 

 

 


51

 

 ¶ Гордуни насміхалися з мене занадто, та я не відступив від Закону Твого! 

 

 


52

 

 ¶ Твої присуди я пам'ятаю відвіку, о Господи, і радію! 

 

 


53

 

 ¶ Буря мене обгорнула через нечестивих, що Закона Твого опускають! 

 

 


54

 

 ¶ Співи для мене Твої постанови у домі моєї мандрівки. 

 

 


55

 

 ¶ Я вночі пам'ятаю ім'я Твоє, Господи, і держуся Закону Твого! 

 

 


56

 

 Оце сталось мені, бо наказів Твоїх я держуся. 

 

 


57

 

 ¶ Я сказав: Моя доля, о Господи, щоб держатись мені Твоїх слів. 

 

 


58

 

 ¶ Я благаю Тебе цілим серцем: Учини мені милість за словом Своїм! 

 

 


59

 

 ¶ Я розважив дороги свої, й до свідоцтв Твоїх ноги свої звернув. 

 

 


60

 

 Я спішу й не барюся виконувати Твої заповіді. 

 

 


61

 

 ¶ Тенета безбожних мене оточили, та я не забув про Закона Твого. 

 

 


62

 

 ¶ Опівночі встаю я, щоб скласти подяку Тобі за присуди правди Твоєї. 

 

 


63

 

 ¶ Я приятель всім, хто боїться Тебе, й хто накази Твої береже! 

 

 


64

 

 ¶ Милосердя Твого, о Господи, повна земля, навчи Ти мене Своїх постанов! 

 

 


65

 

 ¶ Ти з рабом Своїм добре зробив, Господи, за словом Своїм. 

 

 


66

 

 Навчи мене доброго розуму та познавання, бо в заповіді Твої вірую я! 

 

 


67

 

 ¶ Доки я не страждав, блудив був, та тепер я держусь Твого слова. 

 

 


68

 

 ¶ Ти добрий, і чиниш добро, навчи Ти мене Своїх постанов! 

 

 


69

 

 ¶ Гордуни вимишляють на мене неправду, а я цілим серцем держуся наказів Твоїх. 

 

 


70

 

 Зробилось нечуле, як лій, їхнє серце, а я розкошую з Закону Твого. 

 

 


71

 

 ¶ Добре мені, що я змучений був, щоб навчитися Твоїх постанов! 

 

 


72

 

 ¶ Ліпший для мене Закон Твоїх уст, аніж тисячі золота й срібла. 

 

 


73

 

 ¶ Руки Твої створили мене й збудували мене, подай мені розуму, й хай я навчусь Твоїх заповідей! 

 

 


74

 

 ¶ Хто боїться Тебе, ті побачать мене та й зрадіють, бо я Твого слова чекаю! 

 

 


75

 

 ¶ Знаю я, Господи, що справедливі були Твої присуди, і справедливо мене понижав Ти. 

 

 


76

 

 ¶ Нехай буде милість Твоя на розраду мені, за словом Твоїм до Свого раба. 

 

 


77

 

 Нехай зійде на мене Твоє милосердя, й я житиму, бо Закон Твій розрада моя. 

 

 


78

 

 ¶ Нехай гордуни посоромлені будуть, бо робили нечесно, а я буду роздумувати про накази Твої. 

 

 


79

 

 До мене повернуться ті, хто боїться Тебе, і пізнають свідоцтва Твої. 

 

 


80

 

 ¶ Нехай серце моє буде чисте в Твоїх постановах, щоб я не посоромився! 

 

 


81

 

 ¶ Душа моя слабне від туги за спасінням Твоїм, чекаю я слова Твого! 

 

 


82

 

 За словом Твоїм гаснуть очі мої та питають: Коли Ти потішиш мене?... 

 

 


83

 

 ¶ Хоч я став, як той міх у диму, та Твоїх постанов не забув. 

 

 


84

 

 ¶ Скільки днів для Твого раба? Коли присуда зробиш моїм переслідникам? 

 

 


85

 

 ¶ Гордуни покопали були мені ями, що не за Законом Твоїм. 

 

 


86

 

 Усі Твої заповіді справедливі; неправдиво мене переслідують, допоможи Ти мені! 

 

 


87

 

 Малощо не погубили мене на землі, та я не покинув наказів Твоїх! 

 

 


88

 

 ¶ Оживи Ти мене за Своїм милосердям, і я буду триматися свідчення уст Твоїх! 

 

 


89

 

 ¶ Навіки, о Господи, слово Твоє в небесах пробуває. 

 

 


90

 

 З роду в рід Твоя правда; Ти землю поставив і стала вона, 

 

 


91

 

 усі за Твоїми судами сьогодні стоять, бо раби Твої всі. 

 

 


92

 

 ¶ Коли б не Закон Твій, розрада моя, то я був би загинув в недолі своїй! 

 

 


93

 

 ¶ Я повік не забуду наказів Твоїх, бо Ти ними мене оживляєш. 

 

 


94

 

 ¶ Твій я, спаси Ти мене, бо наказів Твоїх я шукаю! 

 

 


95

 

 ¶ Чекають безбожні забити мене, а я про свідоцтва Твої розважаю. 

 

 


96

 

 ¶ Я бачив кінець усього досконалого, але Твоя заповідь вельми широка! 

 

 


97

 

 ¶ Як я кохаю Закона Твого, цілий день він розмова моя! 

 

 


98

 

 ¶ Твоя заповідь робить мудрішим мене від моїх ворогів, вона бо навіки моя! 

 

 


99

 

 Я став розумніший за всіх своїх учителів, бо свідоцтва Твої то розмова моя! 

 

 


100

 

 Став я мудріший за старших, бо держуся наказів Твоїх! 

 

 


101

 

 ¶ Я від кожної злої дороги повстримую ноги свої, щоб держатися слова Твого. 

 

 


102

 

 ¶ Я не ухиляюся від Твоїх присудів, Ти бо навчаєш мене. 

 

 


103

 

 ¶ Яке то солодке слово Твоє для мого піднебіння, солодше від меду воно моїм устам! 

 

 


104

 

 Від наказів Твоїх я мудріший стаю, тому то ненавиджу всяку дорогу неправди! 

 

 


105

 

 ¶ Для моєї ноги Твоє слово світильник, то світло для стежки моєї. 

 

 


106

 

 ¶ Я присяг і дотримаю, що буду держатися присудів правди Твоєї. 

 

 


107

 

 ¶ Перемучений я аж занадто, за словом Своїм оживи мене, Господи! 

 

 


108

 

 ¶ Хай же будуть приємні Тобі жертви уст моїх, Господи, і навчи Ти мене Своїх присудів! 

 

 


109

 

 ¶ У небезпеці душа моя завжди, але я Закону Твого не забув. 

 

 


110

 

 Безбожні поставили пастку на мене, та я не зблудив від наказів Твоїх. 

 

 


111

 

 ¶ Я навіки свідоцтва Твої вспадкував, бо вони радість серця мого. 

 

 


112

 

 Я серце своє нахилив, щоб чинити Твої постанови, повік, до кінця. 

 

 


113

 

 ¶ Сумнівне ненавиджу я, а Закона Твого покохав. 

 

 


114

 

 ¶ Ти моя охорона та щит мій, чекаю я слова Твого. 

 

 


115

 

 ¶ Відступіться від мене, злочинці, і я буду держатися заповідей мого Бога! 

 

 


116

 

 ¶ За словом Своїм підіпри Ти мене, і я житиму, і в надії моїй не завдай мені сорому! 

 

 


117

 

 Підкріпи Ти мене і спасуся, і я буду дивитися завжди в Твої постанови! 

 

 


118

 

 ¶ Ти погорджуєш усіма, хто від Твоїх постанов відступає, бо хитрощі їхні неправда. 

 

 


119

 

 Всіх безбожних землі відкидаєш, як жужель, тому покохав я свідоцтва Твої. 

 

 


120

 

 Зо страху Твого моє тіло тремтить, й я боюсь Твоїх присудів! 

 

 


121

 

 ¶ Я право та правду чиню, щоб мене не віддав Ти моїм переслідникам. 

 

 


122

 

 Поручи Ти на добре Свого раба, щоб мене гордуни не гнобили. 

 

 


123

 

 ¶ Гаснуть очі мої за спасінням Твоїм та за словом правди Твоєї. 

 

 


124

 

 ¶ Учини ж Ти Своєму рабові за Своїм милосердям, і навчи Ти мене Своїх постанов! 

 

 


125

 

 Я раб Твій, і зроби мене мудрим, і свідоцтва Твої буду знати! 

 

 


126

 

 ¶ Це для Господа час, щоб діяти: Закона Твого уневажнили. 

 

 


127

 

 ¶ Тому я люблю Твої заповіді більш від золота й щирого золота. 

 

 


128

 

 Тому всі накази Твої уважаю за слушні, а кожну дорогу неправди ненавиджу! 

 

 


129

 

 ¶ Чудові свідоцтва Твої, тому то душа моя держиться їх. 

 

 


130

 

 ¶ Вхід у слова Твої світло дає, недосвідчених мудрими робить. 

 

 


131

 

 ¶ Я уста свої розкриваю й повітря ковтаю, бо чую жадобу до Твоїх заповідей. 

 

 


132

 

 ¶ Обернися до мене та будь милостивий мені, Як чиниш Ти тим, хто кохає імення Твоє. 

 

 


133

 

 ¶ Своїм словом зміцни мої кроки, і не дай панувати надо мною ніякому прогріхові. 

 

 


134

 

 ¶ Від людського утиску визволь мене, і нехай я держуся наказів Твоїх! 

 

 


135

 

 ¶ Хай засяє лице Твоє на Твого раба, і навчи Ти мене уставів Своїх! 

 

 


136

 

 ¶ Пливуть водні потоки з очей моїх, бо Твого Закону не додержують... 

 

 


137

 

 ¶ Ти праведний, Господи, і прямі Твої присуди, 

 

 


138

 

 бо Ти наказав справедливі свідоцтва Свої й щиру правду! 

 

 


139

 

 ¶ Нищить мене моя ревність, бо мої вороги позабували слова Твої. 

 

 


140

 

 ¶ Вельми очищене слово Твоє, і Твій раб його любить. 

 

 


141

 

 ¶ Я малий і погорджений, та не забуваю наказів Твоїх. 

 

 


142

 

 ¶ Правда Твоя правда вічна, а Закон Твій то істина. 

 

 


143

 

 ¶ Недоля та утиск мене обгорнули, але Твої заповіді моя розкіш! 

 

 


144

 

 Правда свідоцтв Твоїх вічна, подай мені розуму, й буду я жити! 

 

 


145

 

 ¶ Цілим серцем я кличу: почуй мене, Господи, і я буду держатись уставів Твоїх! 

 

 


146

 

 Я кличу до Тебе, спаси Ти мене, і я буду держатись свідоцтв Твоїх! 

 

 


147

 

 ¶ Світанок я випередив та й вже кличу, Твого слова чекаю. 

 

 


148

 

 Мої очі сторожі нічні випереджують, щоб про слово Твоє розмовляти. 

 

 


149

 

 ¶ Почуй же мій голос з Свого милосердя, о Господи, оживи Ти мене з Свого присуду! 

 

 


150

 

 ¶ Наближаться ті, що за чином ганебним ганяють, від Закону Твого далекі, 

 

 


151

 

 та близький Ти, о Господи, а всі Твої заповіді справедливість! 

 

 


152

 

 ¶ Віддавна я знаю свідоцтва Твої, бо навіки Ти їх заклав! 

 

 


153

 

 ¶ Подивись на недолю мою та мене порятуй, бо я не забуваю Закону Твого! 

 

 


154

 

 Вступися за справу мою й мене визволи, за словом Своїм оживи Ти мене! 

 

 


155

 

 ¶ Від безбожних спасіння далеке, бо вони не шукають Твоїх постанов. 

 

 


156

 

 ¶ Велике Твоє милосердя, о Господи, оживи Ти мене з Свого присуду! 

 

 


157

 

 ¶ Багато моїх переслідників та ворогів моїх, але від свідоцтв Твоїх не відхиляюсь! 

 

 


158

 

 ¶ Бачив я зрадників й бридився ними, бо не держать вони Твого слова. 

 

 


159

 

 ¶ Подивися: люблю я накази Твої, за милосердям Своїм оживи мене, Господи! 

 

 


160

 

 ¶ Правда підвалина слова Твого, а присуди правди Твоєї навіки. 

 

 


161

 

 ¶ Безневинно вельможі мене переслідують, та серце моє Твого слова боїться. 

 

 


162

 

 ¶ Радію я словом Твоїм, ніби здобич велику знайшов. 

 

 


163

 

 ¶ Я неправду ненавиджу й бриджуся нею, покохав я Закона Твого! 

 

 


164

 

 ¶ Сім раз денно я славлю Тебе через присуди правди Твоєї. 

 

 


165

 

 ¶ Мир великий для тих, хто кохає Закона Твого, і не мають вони спотикання. 

 

 


166

 

 ¶ На спасіння Твоє я надіюся, Господи, і Твої заповіді виконую. 

 

 


167

 

 ¶ Душа моя держить свідоцтва Твої, і я сильно люблю їх. 

 

 


168

 

 Я держуся наказів Твоїх та свідоцтв Твоїх, бо перед Тобою мої всі дороги! 

 

 


169

 

 ¶ Благання моє хай наблизиться перед лице Твоє, Господи, за словом Своїм подай мені розуму! 

 

 


170

 

 Нехай прийде молитва моя перед лице Твоє, за словом Своїм мене визволь! 

 

 


171

 

 ¶ Нехай уста мої вимовляють хвалу, бо уставів Своїх Ти навчаєш мене. 

 

 


172

 

 ¶ Хай язик мій звіщатиме слово Твоє, бо всі Твої заповіді справедливість. 

 

 


173

 

 ¶ Нехай буде рука Твоя в поміч мені, бо я вибрав накази Твої. 

 

 


174

 

 Я прагну спасіння Твого, о Господи, а Закон Твій то розкіш моя! 

 

 


175

 

 ¶ Хай душа моя буде жива, і хай славить Тебе, а Твій присуд нехай допоможе мені! 

 

 


176

 

 ¶ Я блукаю, немов та овечка загублена, пошукай же Свого раба, бо я не забув Твоїх заповідей!... 

 

 


Psalms 120

 

 

 

HTMLBible Software - Public Domain Software by johnhurt.com

 


Other Items are Available At These Sites: