Ukrainian Bible

1 Kings 21

1 Kings

Return to Index

Chapter 22

1

 

 ¶ І прожили вони три роки, і не було війни між Сирією та між Ізраїлем. 

 

 


2

 

 І сталося третього року, і зійшов Йосафат, цар Юдин, до Ізраїлевого царя. 

 

 


3

 

 І сказав Ізраїлів цар до своїх слуг: Чи ви знаєте, що ґілеадський Рамот наш? А ми мовчимо, замість того, щоб забрати його з руки сирійського царя. 

 

 


4

 

 І сказав він до Йосафата: Чи ти підеш зо мною на війну до ґілеадського Рамоту? А Йосафат відказав: Я як ти, народ мій як народ твій, мої коні як твої коні! 

 

 


5

 

 І сказав Йосафат до Ізраїлевого царя: Вивідай зараз слово Господнє! 

 

 


6

 

 І зібрав Ізраїлів цар пророків, близько чотирьох сотень чоловіка, та й сказав до них: Чи йти мені на війну на ґілеадський Рамот, чи занехати? А ті відказали: Іди, а Господь дасть його в цареву руку. 

 

 


7

 

 І сказав Йосафат: Чи нема тут іще Господнього пророка, і вивідаємо від нього. 

 

 


8

 

 І сказав Ізраїлів цар до Йосафата: Є ще один муж, щоб від нього вивідати Господа. Та я ненавиджу його, бо він не пророкує на мене добре, а тільки зле. Це Міхей, син Їмлин. А Йосафат відказав: Нехай цар не говорить так! 

 

 


9

 

 І покликав Ізраїлів цар одного євнуха, і сказав: Приведи скоріш Міхея, Їмлиного сина! 

 

 


10

 

 І цар Ізраїлів та цар Юдин сиділи кожен на троні своїм, повбирані в шати при вході до брами Самарії, а всі пророки пророкували перед ними. 

 

 


11

 

 А Седекія, Кенаанин син, зробив собі залізні роги й сказав: Так сказав Господь: Оцим будеш побивати сиріян аж до вигублення їх! 

 

 


12

 

 І всі пророки пророкували так, говорячи: Виходь до ґілеадського Рамоту, і пощастить тобі, і Господь дасть його в цареву руку. 

 

 


13

 

 А той посланець, що пішов покликати Міхея, говорив до нього, кажучи: Ось слова тих пророків, одноусто звіщають цареві добро. Нехай же буде слово твоє, як слово кожного з них, і ти говоритимеш добре. 

 

 


14

 

 І сказав Міхей: Як живий Господь, те, що скаже мені Господь, я те говоритиму! 

 

 


15

 

 ¶ І прийшов він до царя, а цар сказав до нього: Міхею, чи підемо на війну до ґілеадського Рамоту, чи занехаємо? А той відказав йому: Вийди, і пощастить тобі, і Господь дасть у цареву руку. 

 

 


16

 

 І сказав йому цар: Аж скільки разів я заприсягав тебе, що ти не говоритимеш мені нічого, тільки правду в Ім'я Господа? 

 

 


17

 

 А той відказав: Я бачив усього Ізраїля, розпорошеного по горах, немов овець, що не мають пастуха. І сказав Господь: Немає в них пана, нехай вернуться з миром кожен до дому свого. 

 

 


18

 

 І сказав Ізраїлів цар до Йосафата: Чи ж не казав я тобі, він не буде пророкувати мені доброго, а тільки лихе? 

 

 


19

 

 А Міхей відказав: Тому послухай Господнього слова: Бачив я Господа, що сидів на престолі Своїм, а все небесне військо стояло при Ньому з правиці Його та з лівиці Його. 

 

 


20

 

 І сказав Господь: Хто намовить Ахава, і він вийде й упаде в ґілеадському Рамоті? І говорив той так, а той говорив так. 

 

 


21

 

 І вийшов дух, і став перед Господнім лицем та й сказав: Я намовлю його! І сказав йому Господь: Чим? 

 

 


22

 

 А той відказав: Я вийду й стану духом неправди в устах усіх його пророків. А Господь сказав: Ти намовиш, а також переможеш; вийди та й зроби так! 

 

 


23

 

 А тепер оце Господь дав духа неправди в уста всіх оцих пророків, а Господь говорив на тебе лихе... 

 

 


24

 

 І підійшов Седекія, Кенаанин син, і вдарив Міхея по щоці та й сказав: Кудою це перейшов Дух Господній від мене, щоб говорити з тобою? 

 

 


25

 

 А Міхей сказав: Ось ти побачиш це, коли вбіжиш до найдальшої кімнати, щоб сховатися. 

 

 


26

 

 І сказав Ізраїлів цар: Візьми Міхея, і відведи до Амона, начальника міста, та до Йоаша, царевого сина, 

 

 


27

 

 та й скажеш: Отак сказав цар: Посадіть оцього до в'язничного дому, і давайте йому їсти скупо хліба й скупо води, аж поки я не вернуся з миром. 

 

 


28

 

 А Міхей відказав: Якщо справді вернешся ти з миром, то не говорив Господь через мене! І до того сказав: Слухайте це, всі народи! 

 

 


29

 

 ¶ І вийшов Ізраїлів цар та Йосафат, цар Юдин, до ґілеадського Рамоту. 

 

 


30

 

 І сказав Ізраїлів цар до Йосафата: Я переберуся, і піду на бій, а ти вбери свої царські шати! І перебрався Ізраїлів цар, і пішов на бій. 

 

 


31

 

 А сирійський цар наказав керівникам своїх колесниць, тридцятьом і двом, говорячи: Не будете воювати з малим та з великим, а тільки з самим Ізраїлевим царем. 

 

 


32

 

 І сталося, як керівники колесниць побачили Йосафата, то вони сказали: Це дійсно Ізраїлів цар! І зайшли на нього, щоб воювати, а Йосафат закричав. 

 

 


33

 

 І сталося, як керівники колесниць побачили, що це не Ізраїлів цар, то повернули від нього. 

 

 


34

 

 А один чоловік знехотя натягнув лука, та й ударив Ізраїлевого царя між підв'язанням пояса та між панцерем. А той сказав своєму візникові: Поверни назад, і виведи мене з табору, бо я ранений... 

 

 


35

 

 І знявся бій того дня, а цар був поставлений на колесниці проти Сирії, і помер увечорі. І кров із рани текла в колесницю. 

 

 


36

 

 А як сонце заходило, нісся крик у таборі такий: Кожен до міста свого, і кожен до краю свого! 

 

 


37

 

 І помер цар, і був привезений до Самарії. І поховали царя в Самарії. 

 

 


38

 

 І полоскали колесницю над ставом у Самарії, і пси лизали його кров, а блудниці мили своє тіло, за словом Господнім, що Він говорив. 

 

 


39

 

 А решта Ахавових діл, і все, що він зробив був, і дім зо слонової кости, що він збудував, і всі міста, які він побудував, отож вони написані в Книзі Хроніки Ізраїлевих царів. 

 

 


40

 

 І спочив Ахав із батьками своїми, а замість нього зацарював син його Ахазія. 

 

 


41

 

 ¶ А Йосафат, Асин син, зацарював над Юдою в четвертому році Ахава, царя Ізраїлевого. 

 

 


42

 

 Йосафат був віку тридцяти й п'яти літ, коли він зацарював, і двадцять і п'ять літ царював в Єрусалимі. А ім'я його матері Азува, дочка Шілхи. 

 

 


43

 

 І ходив він усією дорогою батька свого Аси, і не збочував із неї, щоб чинити добре в Господніх очах. Тільки пагірки не були понищені, народ іще приносив жертви й кадив на пагірках. 

 

 


44

 

 І Йосафат замирив з Ізраїлевим царем. 

 

 


45

 

 А решта Йосафатових діл та лицарськість його, що він чинив був та як воював, отож вони написані в Книзі Хроніки Юдиних царів. 

 

 


46

 

 А решту блудодіїв, що позоставалися за днів його батька Аси, він вигубив із Краю. 

 

 


47

 

 А царя не було в Едомі, був намісник царів. 

 

 


48

 

 А Йосафат наробив був таршіських кораблів, щоб піти до Офіру по золото, та не пішов, бо порозбивалися кораблі при Ецйон-Ґевері. 

 

 


49

 

 Тоді сказав Ахазія, син Ахавів, до Йосафата: Нехай підуть на кораблях мої раби з рабами твоїми. Та Йосафат не захотів. 

 

 


50

 

 І спочив Йосафат із своїми батьками. І був він похований в Місті Давида, свого батька, а замість нього зацарював син його Єгорам. 

 

 


51

 

 Ахазія, Ахавів син, зацарював над Ізраїлем у Самарії, в сімнадцятому році Йосафата, Юдиного царя, і царював над Ізраїлем два роки. 

 

 


52

 

 І робив він лихе в Господніх очах, і ходив дорогою батька свого й дорогою своєї матері, та дорогою Єровоама, Неватового сина, що вводив у гріх Ізраїля. 

 

 


53

 

 І служив він Ваалові, і вклонявся йому, та й гнівив Господа, Бога Ізраїлевого, усе так, як робив його батько. 

 

 


2 Kings 1

 

 

 

HTMLBible Software - Public Domain Software by johnhurt.com

 


Other Items are Available At These Sites: