Ukrainian Bible

Genesis 23

Genesis

Return to Index

Chapter 24

1

 

 ¶ А Авраам був старий, у літа ввійшов. І Господь Авраама поблагословив був усім. 

 

 


2

 

 І сказав Авраам до свого раба, найстаршого дому свого, що рядив над усім, що він мав: Поклади свою руку під стегно моє, 

 

 


3

 

 і я заприсягну тебе Господом, Богом неба й Богом землі, що ти не візьмеш жінки для сина мого з-посеред дочок ханаанеянина, серед якого я пробуваю. 

 

 


4

 

 Бо ти підеш до краю мого, і до місця мого народження, і візьмеш жінку для сина мого, для Ісака. 

 

 


5

 

 І сказав раб до нього: Може та жінка не схоче за мною піти до цієї землі, то чи справді поверну я твого сина до краю, звідки ти вийшов? 

 

 


6

 

 І промовив до нього Авраам: Стережися, щоб ти не вернув мого сина туди! 

 

 


7

 

 Господь, що взяв мене з дому батька мого й з краю мого народження, і що промовляв був до мене, і що присягнув мені, кажучи: Твоїм нащадкам Я дам оцю землю, Він пошле Свого Ангола перед обличчям твоїм, і ти візьмеш звідти жінку для сина мого! 

 

 


8

 

 А коли ота жінка не схоче піти за тобою, то ти будеш очищений з цієї присяги своєї. Тільки сина мого ти туди не вертай. 

 

 


9

 

 І раб поклав свою руку під стегно Авраама, пана свого, і йому присягнув на цю справу. 

 

 


10

 

 ¶ І взяв той раб десять верблюдів із верблюдів пана свого, та й пішов. І взяв різне добро свого пана в руку свою. І він устав, і пішов в Месопотамію до міста Нахора. 

 

 


11

 

 І поставив верблюди навколішки за містом при водній криниці надвечір, на час, як виходять жінки воду брати, 

 

 


12

 

 та й промовив: Господи, Боже пана мого Авраама, подай же сьогодні мені це, і милість вчини з паном моїм Авраамом! 

 

 


13

 

 Ось я стою над водним джерелом, а дочки мешканців міста виходять воду брати. 

 

 


14

 

 І станеться, що дівчина, до якої скажу: Нахили но глека свого, я нап'юся, а вона відповість: Пий, і так само верблюди твої я понапуваю, її Ти призначив для раба Свого, для Ісака. І з цього пізнаю, що Ти милість учинив з моїм паном. 

 

 


15

 

 І сталося, поки він закінчив говорити, аж ось виходить Ревека, що була народжена Бетуїлові, синові Мілки, жінки Нахора, Авраамового брата. А її глек на плечі в неї. 

 

 


16

 

 А дівчина та вельми вродлива з обличчя; була дівиця, і чоловік не пізнав ще її. І зійшла вона до джерела, і наповнила глека свого, та й вийшла. 

 

 


17

 

 І вибіг той раб назустріч їй, та й сказав: Дай но напитись води з твого глека! 

 

 


18

 

 А та відказала: Напийся, мій пане! І вона поспішила, і зняла свого глека на руку свою, і напоїла його. 

 

 


19

 

 А коли закінчила поїти його, то сказала: Також для верблюдів твоїх наберу я води, аж поки вони не нап'ються. 

 

 


20

 

 І метнулась вона, і глека свого спорожнила до пійла. І ще до криниці побігла набрати, і набрала води всім верблюдам його. 

 

 


21

 

 А чоловік той дивувався їй та мовчав, щоб пізнати, чи Господь пощастив дорогу йому, чи ні? 

 

 


22

 

 І сталося, як перестали верблюди пити, то взяв той чоловік золоту сережку, пів шекля вага їй, і два наручні на руки її, на десять шеклів золота вага їм, 

 

 


23

 

 та й сказав: Чия ти дочка? Скажи ж мені, чи в домі батька твойого є місце для нас ночувати? 

 

 


24

 

 Вона відказала йому: Я дочка Бетуїла, сина Мілки, що його породила вона для Нахора. 

 

 


25

 

 І сказала до нього: І соломи, і паші багато є в нас, також місце ночувати. 

 

 


26

 

 І той чоловік нахилився, і вклонився Богові аж до землі, 

 

 


27

 

 та й сказав: Благословенний Господь, Бог пана мого Авраама, що не опустив милости Своєї й вірности Своєї від пана мого! Я був у дорозі, Господь припровадив мене до дому братів мого пана. 

 

 


28

 

 І побігла дівчина, і розповіла в домі своєї матері про цю пригоду. 

 

 


29

 

 ¶ А в Ревеки був брат, на ймення йому Лаван. І побіг Лаван до того чоловіка надвір, до джерела. 

 

 


30

 

 І сталося, як він побачив сережку та наручні на руках сестри своєї, і коли почув слова Ревеки, сестри своєї, що говорила: Отак говорив мені той чоловік, то прибув він до того чоловіка, а той ось стоїть при верблюдах біля джерела, 

 

 


31

 

 і сказав: Увійди, благословенний Господа! Чого стоятимеш надворі? А я опорожнив дім і місце для верблюдів. 

 

 


32

 

 І ввійшов той чоловік до дому. А Лаван порозсідлував верблюди, і дав соломи й паші для верблюдів, і води, щоб умити ноги йому й ноги людям, що були з ним. 

 

 


33

 

 І поставлено перед ним, щоб він їв. А той відказав: Не буду їсти, аж поки не розкажу своєї справи. А Лаван відказав: Говори! 

 

 


34

 

 І той став говорити: Я раб Авраамів. 

 

 


35

 

 А Господь щедро поблагословив мого пана, і він став великий. І дав Він йому худобу дрібну та велику, і срібло, і золото, і рабів, і невільниць, і верблюди, й осли. 

 

 


36

 

 А Сарра, жінка пана мого, бувши старою, уродила панові моєму сина. А він йому все дав, що мав. 

 

 


37

 

 І заприсяг мене пан мій, говорячи: Не візьмеш жінки для сина мого з-посеред дочок ханаанеянина, що я пробуваю в його краю. 

 

 


38

 

 Але підеш до дому батька мого, і до мого роду, і візьмеш жінку для сина мого. 

 

 


39

 

 І сказав я до пана свого: Може та жінка не піде за мною? 

 

 


40

 

 І сказав він до мене: Господь, що ходив перед обличчям моїм, пошле Свого Ангола з тобою, і дорогу твою пощастить, і ти візьмеш жінку для сина мого з роду мого й з дому батька мого. 

 

 


41

 

 Тоді будеш очищений ти від закляття мого, як прийдеш до роду мого, а коли вони не дадуть тобі, то будеш ти чистий від закляття мого. 

 

 


42

 

 І прибув я сьогодні до джерела, та й сказав: Господи, Боже пана мого Авраама, коли б же Ти вчинив щасливою дорогу мою, що нею ходжу я! 

 

 


43

 

 Ось я стою над джерелом води, і станеться, що дівчина, яка вийде води брати, а я їй скажу: Дай но мені напитися трохи води з свого глека, 

 

 


44

 

 вона ж відкаже мені: Пий і ти, і для верблюдів твоїх наберу я води, то вона та жінка, яку призначив Господь для сина пана мого. 

 

 


45

 

 І поки скінчив я говорити в своїм серці, аж ось виходить Ревека, а її глек на плечі в неї. І зійшла вона до джерела, та й набрала води. І сказав я до неї: Напій же мене! 

 

 


46

 

 І метнулась вона, і свого глека з себе зняла та й сказала: Пий, а я понапуваю й верблюди твої. І я пив, а вона понапувала й ті верблюди. 

 

 


47

 

 А я запитався її та й сказав: Чия ти дочка? А вона відказала: Я дочка Бетуїла, сина Нахорового, якого породила йому Мілка. І сережку надів я до носа її, і наручні на руки її. 

 

 


48

 

 І я нахилився, і вклонився до землі Господеві, і поблагословив Господа, Бога пана мого Авраама, що Він провадив мене дорогою визначеною, щоб узяти дочку брата пана мого для сина його. 

 

 


49

 

 А тепер, якщо милосердя та правду ви чините з паном моїм, то скажіть мені; коли ж ні, то скажіть мені, і я звернуся праворуч або ліворуч. 

 

 


50

 

 І відповіли Лаван і Бетуїл та й сказали: Від Господа вийшла та річ, ми не можем сказати тобі нічого злого чи доброго. 

 

 


51

 

 Ось перед тобою Ревека, візьми та й іди, і нехай вона стане за жінку синові пана твого, як Господь говорив був. 

 

 


52

 

 І сталося, коли їхні слова почув раб Авраамів, то вклонивсь до землі Господеві. 

 

 


53

 

 І вийняв той раб срібний посуд, і посуд золотий та шати, і дав Ревеці, і дав цінні речі братові її та матері її. 

 

 


54

 

 ¶ І їли й пили він та люди, що з ним, і ночували. А коли рано встали, то він сказав: Відішліть мене до пана мого. 

 

 


55

 

 І сказав її брат та мати її: Нехай посидить дівчина з нами хоч днів з десять, потім підеш. 

 

 


56

 

 І сказав він до них: Не спізняйте мене, бо Господь пощастив мою путь. Відішліть мене, і нехай я піду до пана свого. 

 

 


57

 

 А вони відказали: Покличмо дівчину, і запитаймо її саму. 

 

 


58

 

 І покликали Ревеку, і сказали до неї: Чи ти підеш з оцим чоловіком? А вона відказала: Піду. 

 

 


59

 

 І послали вони Ревеку, сестру свою, і няньку її, і раба Авраамового, і людей його. 

 

 


60

 

 І вони поблагословили Ревеку й сказали до неї: Ти наша сестра, будь матір'ю для тисячі десятків тисяч, і нехай нащадки твої внаслідують брами твоїх ворогів. 

 

 


61

 

 І встала Ревека й служниці її, і посідали на верблюдів, і поїхала за тим чоловіком. І взяв раб Ревеку й відійшов. 

 

 


62

 

 ¶ А Ісак був вернувся з подорожі до криниці Лахай-Рої, і сидів у краї південному. 

 

 


63

 

 І вийшов Ісак на прогулянку в поле, як вечір наставав. І він звів свої очі, і побачив, ось верблюди йдуть. 

 

 


64

 

 І Ревека звела свої очі, та й Ісака побачила, і злізла з верблюда. 

 

 


65

 

 І сказала вона до раба: Хто отой чоловік, що полем іде нам назустріч? А раб відповів: То мій пан. І вона покривало взяла, та й накрилась. 

 

 


66

 

 І раб розповів Ісакові про всі речі, які він учинив. 

 

 


67

 

 І впровадив її Ісак до намету Сарри, матері своєї. І взяв він Ревеку, і за жінку йому вона стала, і він її покохав. І Ісак був утішений по смерті матері своєї. 

 

 


Genesis 25

 

 

 

HTMLBible Software - Public Domain Software by johnhurt.com

 


Other Items are Available At These Sites: